Сьогодні – день народження Павла Тичини. Мій нарис про нього зветься «Кларнет і дудка, або Як зламали класика вітчизняної літератури». Ось уривок зі свіжої книги «Титли і коми». … Юний Павло Тичина прийшов на літературні суботи до Михайла Коцюбинського і там дебютував віршем «Розкажи, розкажи мені поле…». Та й закохався в Поліну Коновал, яка відхилила його любов, ще й прилюдно насміхалася. Юний Павло «переключився» на Інну — сестру Полі, яка, проте, дуже рано померла. Він називав її Нюсею, хоча вірш звався «О, панно Інно!».
Category Archives: Культура
Сергій Пантюк та ще багато поетів і поеток…
Приємна мить у врем’я люте
Сашко Клименко, мій однокурсник, відомий фотомайстер. У своєму багатющому архіві він днями натрапив на отсю світлину та надіслав мені. Я дуже зрадів, як побачив нас, молодих, зі Станіславом Вишенським. Сашко сфотографував обох напередодні розвалу Союзу. На одному з перших «антисовєцьких» мітингів у Києві біля Республіканського стадіону.
Павло Тичина і чорна машина…
Цією січневою морозною різдвяною порою народився (11-го за старим і 23-го за новим стилем) Павло Григорович Тичина — славний сіверянин. Про Павла Тичину написано і переписано дуже багато. Є ще й багато спогадів та переказів серед людей. Кілька років тому, коли у селі Піски ми святкували чергову річницю поета, вже після концерту підійшов до мене один жвавий парубок у камуфляжі…
Щоденники Степана Пушика
«Коли життя і мистецтво говорять про одне й те ж саме, то котресь із них стає зайвим. У нас нині нема золотого храму літератури; є багато капличок, до яких забігають не помолитися, але повиставляти свої статеві органи представники різних конфесій младолітературних: “бу-ба-бісти”, “дегенерати”, постмодерністи і т.д. Віршомази нині агресивні до неможливості” (06.01.96);
Валерій Шевчук… «У пащу дракона»…
Спершу мені стало дуже сумно, коли прочитав, як і всі, кого це цікавить, про Валерія Шевчука… Видатний письменник у дуже поважному віці, що має деменцію, і родина помістила якого в будинок престарілих. Сім’я оголосила збір коштів на його лікування, але втрата пам’яті не лікується… Потім, коли прочитав лемент дочки — засумнівався в її правоті. А вона, нагадаю, звинувачує своїх сестру та матір в нечулості.
І тут починається найсумніше…
Люди, це ваші батьки!!! Це відомі, шановані творці, які зробили для України і українців багато гарних справ: написали сотні чудових поезій і літературних розвідок, підняли вікові пласти історії… Тому, що Господь послав їм для цього такий талант, бо саме їх визначив для цієї земної місії. Люди оцінили їхню працю і талант своїм пошанівком і найвищими преміями.
Дім на горі, який… зносять
Валерій Шевчук… Дружина і дві доньки…
Це – мій тато, Валерій Шевчук. Відомий письменник, фактично класик, лауреат Шевченківської премії і десятків інших премій, почесний доктор Могилянки і ще декількох університетів, кавалер якихось там орденів і т.д. і т.п. Він радіє сонцю і тому, як гарно відкидають дерева тіні на сніг у парку, бо він вперше за місяць вийшов на прогулянку. Дарма, що пройти зміг тільки якусь сотню кроків… Дякує мені, що привезла до парку…
Сергій Набока
21 рік тебе, Набока, немає на землі. Це якийсь дивний скрегіт колеса машини часу — 21 рік… Ти б не впізнав мене, певне, якби стрів на вулиці. Ще й на вулиці свого імені — бо рівно через 21 рік у Києві дарницьку вулицю імені уральського автора Бажова перейменували твоїм іменем. «Ти гоніш», — сказав би ти, якби я підійшла й розказала тобі про це, ну й про те, що це я перед тобою.