Яка чудова нагода потоптатися по довірливих колегах — заживо похоронили короля Британії. А ще похизуватися: а я — маладец, тримаю професійну планку. А я не буду топтатися. І хизуватися не буду… Атмосфера, в якій можливе таке поширення фейків — ось головна причина.
Бронзовію… Але від мене не відвалиться шматок бронзи, якщо скажу приїжджому де в нас тут Лувр чи Пізанська вежа. Я можу допомогти жінці, особливо якщо вона «так нічьо», поміняти колесо на «Порш». На моїй совісті, крім того, закарбовано очевидні сліди докорів сумління.
Люблю отруту, сховану в лілеї,
Люблю порок із поглядом ясним,
І безсоромність ніжности твоєї,
І терпких милощів незнаний дим.
Люблю тебе, бо ти чужа коханню,
Бо ти мені лишалася одна;
Люблю в тобі мою любов останню,
Солодкий шум допитого вина.
(Максим Рильський. Під осінніми зорями. К. 1918)
Захід безумовно визнає результати “виборів” в РФ. Як визнає він законними вибори в Ірані, в Туреччині. Визнає легітимність влади, де взагалі вибори не проводяться: в Китаї, Саудівській Аравії, Північній Кореї, Афганістані… Не тільки визнає, а й тісно співпрацює. Захід визнає владу тих, хто здатен контролювати населення тієї чи іншої країни.
Після того, як путін тріюмфально обраний на ще одну каденцію (яка несподіванка! шок! сенсація!), їхнім опозиціонерам в екзилі не можна зупинятися на акції «полдень против путина» — треба невпинно й мужньо рухатися вперед. Із варіянтів, запропонованих гострослівними коментаторами в соцмережах, мені найбільше до душі припала ось ця пропозиція: полночь против путина.
Невтомна група графоманів і шахраїв сотворила купу літературних та ще й міжнародних премій і роздає їх поміж своїми. Очолює їх Сергій Дзюба – про нього у Вікіпедії, як і про його жінку Тетяну, цілі плахта чистої брехні, бо ніде тих їхніх книжок нема, як і зарубіжних видань. Запитайте у нього, де можна купити його книжки, то відразу те запитання зникне.
Спершу натрапила на лист, а потім на «статтю». Не було б публікації, напевно, і не згодився б лист. Щось у цьому дивне трохи. У мене чимало копій листів Павла Загребельного. Вислав Григорій Лютий, коли готувався матеріал про його «Маму-Марію». Там багато про що і про кого. Але цей лист хоча й стосується Лютого, але адресований іншому поету.
Прочитала добірки віршів багатьох поетів у лютневому номері «Української літературної газети»: шляхетні, глибокі і масштабні філософські вірші Івана Прокоф’єва, які виділяються культурою думки; ліричні і лаконічні вірші Інни Ковальчук, які люблю за логіку і культуру письма, чудові вірші Василя Солов’я. Особливо хочеться цитувати його катрени: Скрипку шанують стару, / При тому смичок забувають./ А він, лиш торкаючись струн, / Їй славу завжди здобуває.
На фоні прем’єри фільму «Я, Побєда і Берлін» за книжкою Андрія Кузьменка у неті вкотре піднялась хвиля коментарів про молоковоз і концерти за Януковича… Шо мене у цьому безкінечно вражає — так це вічний пошук українцями когось винного за їхні особисті недоліки. У психології це називається фундаментальна помилка атрибуції.
… Два роки Польща чинить спротив гітлерівській Німеччині. Краків, Люблін, Гданськ, Варшава… в руїнах. 6 мільйонів польських біженців штурмують кордони Британії, Франції, США. В Лондоні і далі при владі Невіл Чемберлен: треба зробити все, щоб Гітлер не переміг, але при цьому уникати ескалації війни, бо може розпочатися Друга світова війна. Смертоносна зброя масового ураження (вбивчі отруйні гази) можуть знищити сучасну цивілізацію…
