Найбільше моє бажання після закінчення війни, поїхати туди, де нема російської мови. Нещодавно, сидячи в кав‘ярні, я просто почала плакати. І коли подруга спитала, чому я плачу, відповіла: «Бо люди поруч говорять російською». Я рідко пишу на такі теми, і у нас в суспільстві їх так боязко підіймати, теми особистих переживань військових, бо ліпше жити в ілюзії картинок і сили цих людей.
У мережі Фейсбук періодично проскакують розпачливі здивування, мовляв, як це можливо, що інтерв’ю з путіним вже набрало сотні мільйонів переглядів? Хто взагалі таке дивиться і нащо?! Але такий контент чомусь завжди цікавий людям. Серіали і документалки про маніяків і серійних убивць завжди мають високі рейтинги на imdb.
У середині грудня на старті були три надважливі документи: рішення ЄС про наше членство та фінансову допомогу; законопроект у США щодо допомоги Україні і наш законопроект про удосконалення і розширення мобілізації. Особисто я вважав, що ми першими ухвалимо вкрай необхідний документ. Помилився. Європейці всупереч Віктору Орбану ухвалили заплановане.
Здається таку технологію Трамп вибрав, як основну, для своєї передвиборної компанії: «Я б заохочував Росію нападати на ті країни НАТО, які не роблять внески в НАТО». У не другів трампістів неординардий риторичний прийом Доні справді викликав жах. І в США, і в Європі. Трампісти натомість в захваті: «Доні – ти кращий…»
Сьогодні сорока на хвості принесла цікаву новину: усі прогнози (і надії) стосовно переможця не збулися. До третього туру пройшли: Дмитро Лазуткін “Закладка”; Ігор Павлюк “Танець Мамая”; Степан Процюк “Руки і сльози. Роман про Івана Франка”, “Місяцю, місяцю: роман про Григора Тютюнника”; Ярина Чорногуз “[dasein: оборона присутності]”.
У Василя Герасим’юка, автора збірки «Космацький узір», є вірш – «Де гуцули?». На час написання сього вірша п. Василь ще мешкав у столиці й наїжджав на свою малу батьківщину (куди нарешті повернувся з початком Великої війни) та поставив собі отсе запитання. Слідом за ним перейнявся нині у Києві і я:
Американці теж регочуть над інтерв’ю Карлсона з Путіним. Досить дотепні меми розігнали по своїх соцмережах. Власне, я пригадую, як ми між 2015 і 2022 роком реготали над маячнею Чмоні, замість поставитисm до існування шизофреніка при владі серйозно і готуватися до великої війни.
Залужний мав би подякувати за те, що його звільнили. Насправді це – послуга. Тепер він назавжди увійде в історію як переможець! І знаючи реальний стан справ у військах після двох виснажливих років війни, ризикну припустити: залізному генералу навряд чи вдалося би повторити подвиг добровольців 2022 року.
«Є чотири типи офіцерів. Перший – дурні та ліниві. Вони нікому не нашкодять. Другий – працелюбні та розумні. З них виходять чудові офіцери генштабу, і є гарантія, що вони все зроблять правильно. Третій – працелюбні та дурні. Вони становлять загрозу і їх слід одразу звільнити: через них багато непотрібної роботи всім іншим. Нарешті, є розумні та ліниві. Вони підходять для найвідповідальніших посад» — Еріх фон Манштейн.
Після роботи заїхав у паб при НАТО (NATO HQ STAFF CENTRE). По п’ятницях там завжди до холєри військових офіцерів, чиновників НАТО, журналістів, дипломатів. Хляють пиво, грають в боулінг, жартують, говорять про все на світі. Звісно! Тема звільнення генерала армії України Валерія Залужного була не останньою в тамтешньому товаристві. І не лише у мене виникло питання куди подасться і що в майбутньому робитиме Валерій Залужний?
