Архів категорії: Культура

Культура

«Бомба» двох фотохудожників

Автор:

В Чернігівській бібліотеці ім. В.Г. Короленка відкрилась виставка світлин двох чернігівських фотохудожників Василя Катімана та Юрія Хромушина. Перший – чернігівець, другий – переселенець з Луганська. Митці зустрілися в Чернігові, потоваришували і вирішили разом представити свою творчість.
Юрій Хромушин – заслужений журналіст України, член Національної спілки фотохудожників України. Близько 40 років працював фотокореспондентом обласної газети «Луганська правда». На виставці, присвяченій 25-річчю Національної спілки фотохудожників України в Києві, дві його роботи отримали срібні медалі в номінаціях «Художня фотографія» та «Документальна фотографія».

 
Читати далі

Культура

«Перемудрований» початок театрального сезону

Автор:

Чернігівський академічний драмтеатр ім.Т.Г.Шевченка розпочав 92-ий театральний сезон! Він розпочався прем’єрним показом оперети-жарту «Перемудрували» за п’єсою класика української драматургії Марка Кропивницького «Пошились у дурні» у постановці режисера, заслуженого діяча мистецтв України Віри Тимченко.

Глядачів заворожило розмаїття кольорових стрічок на хлопцях та дівчатах, дахи будівель, і плéтені тини біля хат. Тож і причитання обох батьків, заклопотаних заміжжям своїх доньок – у мірошника Кукси (арт. Валентин Корінь) п’ятеро, а у коваля Дранка (арт. Едуард Брагіда) аж семеро – викликали у глядачів співчутливий сміх.
 
Читати далі

Культура

Споглядач краху людства

Автор:

У цих світлинах – мало світла. Втім, під сонцем завжди не вистачає Світла. Зате багато чаду, сажі, диму, болю і відчаю. Але світлописець Себастьян Салґаду невтомно шукає крихти ясності в чорноті вселенської пожежі.
Цього бразильського фотографа, власне фотохудожника-мислителя, називають «споглядачем краху людства».
Він ледве встигає за війнами, революціями, голодоморами, етнічними чистками, вимушеними міграціями, щоб зафіксувати нове безумство людської цивілізації.

 
Читати далі

Культура

Михась Ткач, що тче верети

Автор:

Він ніколи не писав про комуністичну партію і Лєніна, не чіпляв «парзовзиків» для видання своїх книг. Думаю, що якби не перебудова і розпад СРСР, так би лишилися його писання у шухлядах і мали б ми ще один нереалізований талант. А так, слава Богу, Михась Ткач, хоч і не в юні літа, але отримав вільне дихання і сповнення свого призначення. Пригадую, як він тягав тираж журналу «Літературний Чернігів», заснований чернігівською «Просвітою», де він тоді працював референтом (тільки при Кравчуку хоч якісь кволі ставочки «Просвіті» давали, а зараз усі гроші концентруються у київського Мовчана).
 
Читати далі

Культура

З Дочинцем у гальюні

Автор:

На львівському Форумі підійшла молода викладачка коледжу.
– Ваші книжки лежать у мене розгорнуті на роботі, вдома на кухні, в спальні і навіть, перепрошую, в туалеті…
– Ви єврейка? – питаю.
– Ні. А чому так подумали?
– Бо є така єврейська казанка. Сидить жиденя в туалеті, а мати кричить йому в шпарину: «Не сиди просто так, роби щось».
«Що робити?»
«Та що-небудь. Хоча б думай».
А ви от читаєте…

 
Читати далі

Культура

Іван Кочерга, оточений совєцькою ескадрою…

Автор:

Початком жовтня далекого від нас 1881 року народився Іван Кочерга – видатний український драматург. Він народився у містечку Носівка на Чернігівщині. Батько працював на залізниці, родина часто змінювала місце проживання. Коли хлопцю було 10 років, родина оселилася у Чернігові. Там вчився у Чернігівській гімназії.

Після закінчення навчання Іван вирішив продовжити навчання у Київському університеті. Але у Чернігові залишилася його кохана дівчина – Аделаїда. Вона була на три роки старша, жила в родині старшої сестри, бо була напівсиротою: мати померла, а батько-скрипаль весь час пропадав на гастролях.
 
Читати далі

Культура

На зупинці «Князя Праведників»…

Автор:

Їду на столичну станцію М «Лівобережна»,
на Челябінську, до пані Надії Самуляк. Вулицю Челябінську, дасть Господь-Бог, колись-таки, сподіваюсь, перейменують. А пані Надія як була, так і буде поважна висока пані. Такі постаті БУЛИ і БУДУТЬ непорушні: з поглядами, власною позицією, українським ДОБРОМ. Свого часу зробили з нею не один десяток спільних передач. На Першому каналі, о 10 вечора, Надія Самуляк проводила свій «Рідний край», на Третьому, о 10 ранку, черговий годинний «Ярославів Вал». Потому мав за щастя разом працювати: коментатором редакції історико-публіцистичних програм творчо-виробничого об’єднання художніх програм.

 
Читати далі

Культура

Мова із відбитими пальцями й нирками…

Автор:

Нині десь прочитав,
що Румунія була злою із нами під час панування на міжвоєнній Буковині, у тих же Чернівцях.
І школи не давали відкривати, і саму мову забороняли — годі було й заговорити по-українськи навіть у шопці.
А тепер, бачте, румуни вступили у змову з мадярами — аби просунути правки до щойно проголосованого Закону про освіту. 

 
Читати далі

Культура

Досвід схими

Автор:

Він був коротким – десять-п’ятнадцять хвилин, тобто майже ціла вічність. Бо час тут змістився, відступив.
У Чернігівських Антонієвих печерах мені запропонували увійти в підземну келію монаха-відлюдника.


Точніше – влізти, бо вона півметра завширшки і півтора метра довжиною, а висота нижча за людський зріст.
Фактично – глиняна капсула, глухий саркофаг, скриня мерця. 

 
Читати далі

Культура

Земля княжа і Божа

Автор:

Седнів.
Благословенне містечко князів і гречкосіїв, юродивих і лірників, кожум’яків і художників, рибалок і різьбярів, пасічників і дачників-мільйонерів.
Земля без показних оздоб, навіть дещо аскетична, зате з прихованою зачарованою елегійністю, яку впізнали ще романтик Довженко і великий імпресіоніст слова Коцюбинський.
Недарма сюди стягуються митці з цілого світу. 

 
Читати далі

  • Погода

  • Новинар

  • Партнери