Category Archives: Новини

Світовий плебсообиватель не здатен мовно й культурно відрізнити росію від анексованих нею територій. Чи тих, на які вона гострить ікла. На цьому підступі й базуються всі історичні претензії імперії. Досі Україна у світових візіях фігурує як пост-радянський схід, а не однозначний захід. Ми досі для більшості світу – однокореневе з росією явище, туго переплетене 400-річною колонізацією + 30-річним нейтралітетом (небажанням стрімко примикати до європростору, як країни Балтії).

Continue reading

В історії з Залужним є деталь, над якою я не перестаю чомусь думати. Звання Герой України, яке дали йому в доважок до звільнення. Щось воно схоже на відкупне, або «відчіпне», як ще називають. Не кажу, що Залужний не є героєм чи не достойний звання Герой. І достойний звання, і є справді Героєм.

Continue reading

Кобзар Василь Нечепа каже, що професор Василь Яременко вже й сам часом забуває скільки йому років. У товаристві чарівних дівчат – молодший, з-поміж козаків – раптом старший. Але як би там було — перескочив 90! І ото в такі літа ні дня не сидить вдома. Вчора був іменинником сам, а сьогодні зрання він вже на Оболоні, в університеті Бориса Грінченка, і не проминув нагоди, аби зайти, привітати з уродинами свого учня – Валерія Ясиновського.

Continue reading

Втретє за ніч прокидаюсь через тривожні сновидіння … Заглядаю на годинник: 4:00. Намагаюсь знову заснути, рахуючи в думках до 10-ти, потім до 20-ти, до 50-ти і навпаки… Сон не йде, а в голові бринять думки про наших оборонців, про двоюрідних братів, які з першого дня на війні, про рідних, які досі перебувають під окупацією, про перші дні повномасштабного вторгнення, про сотні тисяч невинно вбитих країною-людожером дорослих і дітей, про беззахисних тварин, про…..

Continue reading

Я вдруге за півтора року повернувся додому. Перший раз суспільний настрій був геть не той, що сьогодні, і це не так кинулося в очі: Київ – не місто, що воює. Не столиця країни, що воює. У Києві про війну нагадують тільки малопомітні, сором’язливі написи на стінах: «Укриття».

Continue reading

Найбільше моє бажання після закінчення війни, поїхати туди, де нема російської мови. Нещодавно, сидячи в кав‘ярні, я просто почала плакати. І коли подруга спитала, чому я плачу, відповіла: «Бо люди поруч говорять російською». Я рідко пишу на такі теми, і у нас в суспільстві їх так боязко підіймати, теми особистих переживань військових, бо ліпше жити в ілюзії картинок і сили цих людей.

Continue reading

У мережі Фейсбук періодично проскакують розпачливі здивування, мовляв, як це можливо, що інтерв’ю з путіним вже набрало сотні мільйонів переглядів? Хто взагалі таке дивиться і нащо?! Але такий контент чомусь завжди цікавий людям. Серіали і документалки про маніяків і серійних убивць завжди мають високі рейтинги на imdb.

Continue reading