За три тижні до свят:
— Василю, вставай – біда! Вовка втік.
— Де втік?! Як?
— А ти в нас чисто, ніби СБУ, нє? Коли не міна в них під самов сраков димит, то прослушка в Залужного! А воно тілько «де?», «як?», «га?»! Заразо лінива, сам мусиш знати, «як» – кілько казала, що задня стіна в сараї підгнила? З восені «ремонтуєш»! Вова недурний, там порпав, і прошу – в стіні дюрка є, а кнурика нема! Втік!
Будь-яка діяльність невловимою тінню залишає на людині відбиток. У неї важкі, наче олов’яні, очі, випиті баченим за довге життя. Обличчя темне, нерухоме, відчужене. А руки – на них лячно дивитися: вузлувато сплетені на животі, з пергаментною цупкою шкірою, набряклою на долонях від частого стикання з водою. І крижаний, лінивий спокій… Немає чуда, щоб потривожило його. Воно так: коли людина довго дивиться в безодню, безодня починає вдивлятися в неї.
В День зимового сонцестояння, 22 грудня, на 85-у році життя відлунав один із найвідоміших голосів України – голос Анатолія Олексійовича Єчка, багатолітнього диктора Українського радіо. Про смерть повідомила його онука Анастасія Сидоренко. Покоління мільйонів українців 1970-90-х років чи не кожного дня чули Єчка.
Поверхневі знання в будь-якій царині не сильно допомагають в житті, але дозволяють нам набути позірного авторитету в очах оточуючих… Я якось був у Туреччині, і в ресторані мені забропонували місцевого локального супу з сочевиці.
Не заглядатимемо аж надто далеко. Не той час. Що нас чекає у найближчі місяці? На фронті, в тилу, в дипломатії. Попереду — психологічно надзвичайно непростий період. Навіть різдвяна кутя багатьом здасться гіркою чи пересоленою. Період зрадженості, період зневіри, час, коли, здається, все і всі змовилися на те, щоб ці вперті бунтівливі українці зникли і не заважали кататися на лижах в Куршавелі і ніжитися на пляжах Гаваїв.
Я зауважив одну характерну рису настроїв суспільства. Ну, гризня між фанатами Зе і По – це відома річ. Зустрічаю тих, хто свої дописи на Фейсбук про ліки для геморою або поламку унітазу завершують прокляттями на адресу Порошенка. Є Такі, що раніше його любили, а тепер зненавиділи і мають теплі почуття до Зеленського.
Виживуть ніжні… і переможуть!
Ніжних на всій земній кулі обожнюють.
Знають із самого дня народження
Ніжні, що виживуть і переможуть!
Ми стали сильнішими, хоча майже сивими,
І не уявляли, на що ми спроможні,
Відтак залишаймося завжди красивими,
І виживуть ніжні… і переможуть…
Погано жити — найкраще в Чернівцях. Тут немає метро і фунікулерів. Макдональдс можливо колись буде. У нас куцо з доларовими міліардерми, нафтовими магнатами і катма східних шейхів. Натомість в місті чимало жебраків та сміттєвих контейнерів. Люди багато п’ють дешевого і неякісного алкоголю з багатих супермаркетів.
Захотілося щось прочитати/перечитати з домашньої бібліотеки. Одне з багатотомних видань у товстій палітурці навряд чи подолав би, тож рука навмання торкнулася корінця трохи «худішої» книжки, що лежала в окремому стосику. Нею виявилися «Прапороносці» Олеся Гончара. Не пам’ятаю, як ця трилогія опинилася у моїй бібліотеці, а от те, що не купував її спеціально, – пам’ятаю точно.
Чим довше війна і чим далі вони від неї – тим краще поділити на 25 оцінки західних військових профі. Переконуюся в т.ч. і на власному досвіді, бо рік тому спілкувалася з генералом Беном Годжесом, визнаним, е-е, гм, експертом з українських питань. Тоді багато чого мені наговорив…
