… Статистика продажу книжок свідчить, на подив, про зростання читацького інтересу. В час війни! Думаю, цьому є дві причини: 1) намагання абстрагуватися від болючості війни, 2) припинення валу російської літератури.
29 лютого відзначаємо 80 років від дня народження Володимира Затуливітра (1944 – 2003), постать якого в українській літературі особливо яскрава. По-справжньому щасливий, що доля подарувала особисте знайомство з поетом і прозаїком, справжнім інтелектуалом, який тонко відчував українське Слово, бачив його глибинні відтінки, усвідомлював значимість і велич.
Цікава дискусія в російському ліберальному інтернеті про високого, голубоглазого Навального… Отака ху*ня там завжди: як тіки хто високий та голубоглазий з’явиться — то непримінно мертвий… Навіть Троцький згодом оказався «високим і голубоглазим». З льодорубом у спині… Хоч взагалі-то Троцький з Херсонщини-Кропивниччини…
Днями згадували про річницю від дня народження відомого філософа та психіатра Карла Ясперса. Він є одним з творців екзистенціалізму — філософського напрямку, який переводить філософський інтерес із існування світу на людське існування. Йому також належить вчення про граничні ситуації (Grenzsituation).
Цими вихідними буквально пірнула в читання з головою. Книга, яку тримаю в руках — це новий роман Леоніда Ісаченка «Гонитва на виживання», який вийшов друком у видавництві “Апріорі” минулого року. Події роману, про який веду мову, розгортаються в мальовничому місті Ірпінь. Це надзвичайно емоційна історія про кохання та взаємостосунки людей на тлі віроломної агресії.
З нульових двохтисячних й аж донедавна адепти сучукрліту днювали і ночували в Польщі. Не могли нахвалитися як там добре. Ладні були цілувати пантофлі Кракову та Варшаві… Лиш би допастися книжкового ринку Європи. Тепер, коли не перший місяць триває, скажемо м’яко, протистояння на польсько-українському кордоні, наші «інженери людських душ» начеб води в рот набрали та поховалися в кущі.
Освальд Шпенґлер в своїй праці «Присмерк Європи» — фундаментальному аналізі історичного процесу, вбачав те, що всі культури проходять однакові стадії розвитку — зародження, розквіт та занепад. Знаменням кінця він називає переселення народів та прихід до влади тиранів. Те, що ми сьогодні бачимо. Так ось поняття «тиранія» в тлумаченні як Платона, так і Аристотеля була найгіршим політичним режимом.
Ця книжка теж на тему нашої сьогоднішньої війни. Це роман Євгенії Кузнєцової «Драбина» від видавництва Старого Лева. В ній немає всіх тих воєнних жахіть, якими були пронизані три мої попередні лютневі книжки. Ця книжка навпаки — з тонким саркастичним гумором. Але, не дивлячись на легкість стилю, вона теж відображає весь спектр випробувань та страждань, які довелося пережити українцям через російське вторгнення.
На цьому скріншоті кадру із фільму про Толкіна — підказка для найкращого вияву патріотизму у день, коли повномасштабна війна в Україні завернула на третій рік. Sapienti sat! Замість тисяч пустопорожніх слів у затишних кабінетах, на форумах чи удома на канапі, складених ручок і надірваних сердечок.
Директором Інституту журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка став Юрій Бондар. Нелегка ноша — у непростий час. По-іншому й не скажеш. Очолити школу журналістів, якою свого часу керували такі (не побоюся цього слова) знакові історичні постаті, як Дмитро Прилюк і Анатолій Москаленко та ще й на зламі журналістських й інформаційних технологій — то «не два пальці об асфальт»! То — величезна відповідальність!
