… Про Єфросініну, котра скипіла гнилою піною на справедливу констатацію від Христини Соловій, що у тих, хто в Україні просував російську культуру, мову після 2014 року — кров на руках. Що Єфросініна особисто теж винна в цій війні… Я про це кажу 10 років: винен кожен, хто просував російський і російськомовний контент, хто сприяв утриманню українців в російському контексті, в полі культурно, політичної гравітації Москви.
… Це було на третій день березня 1980 року. Мені на робочий радійний телефон подзвонила Світлана Йовенко. Її усміхнений голос звучав загадково:
— А хочеш привітати Григора з премією?
Я заспішила:
— Звичайно ж, Світлано, передавай мої вітання Григору Михайловичу, а також перекажи, що тут, в Дніпрі, ми всі радіємо за нього!
Прочитав гостру публікацію Михайла Сидоржевського на черговий «культурний молодіжний проект» під назвою «Ти (романтика)»… Одразу скажу, Михайло Сидоржевський — один із найкращих публіцистів сучасності, Голова НСП України, випускник КНУ імені Шевченка, людина солідна і стримана і раптом — такий шквал болю, прикрості і гіркоти від нього, ніби за всією цією історією стоїть якась особиста і невиліковна образа. Чому саме невиліковна?
29 лютого український проєкт МУР випустив альбом-мюзикл про поетів Розстріляного відродження і мешканців Будинку «Слово» під назвою «Ти [Романтика]». Цей альбом, як зазначається, «музиканти записували в співпраці з Сергієм Жаданом, Хейтспічем, Євгенієм Яновичем, гуртом NAZVA, Оленою Кравець, Сергієм Мартинюком та іншими митцями».
Прочитала про мюзикл «Ти (Романтика)», натхненником якого є, звичайно ж, Жадан. Погоджуюся, що у кліпі панує суцільна невизначеність. Поезія Жадана після 2014 р., починаючи від «Життя Марії», — це також суцільне фентезі, в якому неможливо зрозуміти, хто агресор, а хто захисник, хто герой, а хто відступник, де добро, а де зло, що це за війна — хай вона екзистенційна — і за що точиться, яке місто і хто знищив, куди втікають біженці.
… Як непросто – чесно й гордо
вийти в білий світ,
не зламавшись ні від горя,
ні від прикрих бід.
Повернись лицем до мене,
зоряний наш час.
Буде хтось нести знамено –
тільки хто ж із нас?
4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк — один з основоположників української естрадної музики. Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох спектаклів. Професійний медик, скрипаль, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, майстерно виконував свої пісні. Неординарний живописець.
Сьогодні Всесвітній день письменника… Пригадую старий анекдот про пісатєлєй. Зустрічаються двоє. Один каже:
— Старий, вітаю! У тебе нова книжка вийшла!
— Та дякую, старий. Але ще рік тому.
Вчергове спокусилася на книжку «бестселлер New York Times». Промучила її до 46-ї сторінки. Своє життя вона безславно завершить у макулатурі… Минулого разу така ж доля спіткала книжку-володарку Пулітцерівської премії. Вчора почула, що 84 % українців купують світові бестселлери.
… Статистика продажу книжок свідчить, на подив, про зростання читацького інтересу. В час війни! Думаю, цьому є дві причини: 1) намагання абстрагуватися від болючості війни, 2) припинення валу російської літератури.
